Menu

© 2012 BlogName - All rights reserved.

Актуальні події в Україні та світі .

Категорії

Недавні записи

Володимир Кожин: Наш головний конкурент у сфері ВТС – США

Грудень 3, 2016 - Author: Kodid - Коментарів немає

Помічник президента РФ з питань військово-технічного співробітництва (ВТС) Володимир Кожин в інтерв’ю оглядачам «Інтерфаксу» В’ячеславу Терехова і Павлу Коряшкіну розповів про розмір портфеля експортних збройових замовлень, про головного конкурента Росії в сфері торгівлі зброєю і про постачання С-300 Ірану.

– Володимир Ігорович, який зараз у Росії портфель замовлень в сфері ВТС?

– Протягом кількох останніх років Російська Федерація показує стабільно високі результати в сфері ВТС з іноземними державами. І це при тому, що робота ведеться в дуже непростих умовах, обумовлених не тільки антиросійськими санкціями, а й активізацією конкурентної боротьби на ринку озброєнь в цілому.

Завдяки злагодженій роботі всіх ланок національної системи ВТС, ми і в минулому 2015 року змогли досягти планових показників.

Точніші цифри будуть оголошені президентом Російської Федерації після відповідної доповіді за підсумками минулого року.

Портфель замовлень стабільний, він перевищує 50 млрд. Доларів США.

– Наскільки сильно впливають на ВТС санкції?

– Сказати, що ввели санкції, а ми їх не помітили, було б неправдою.

Звичайно, санкції завдають шкоди, але наші підприємства навчилися працювати. У нас дуже хороша репутація. Навіть в умовах санкцій, багато країн стали проявляти до наших систем озброєнь більший інтерес. Наші партнери побачили, як наша зброя працює на ділі.

За деякими системами озброєнь до нас вишикувалася черга. Якісь системи ми не можемо запропонувати нашим партнерам, оскільки є пріоритет – держоборонзамовлення.

Латинська Америка, Африка, Південно-Східна Азія – все зацікавлені в нашому зброю.

Звичайно, вони знають, що ми під санкціями, і знають, які проблеми їх можуть чекати. І є приклади, коли конкретна країна, отримуючи наші системи, не може з нами розплатитися. Їм заважають будь-якими способами, мають прямий тиск, ламають системи взаєморозрахунків, аби зруйнувати контракт.

Попит на російське озброєння зростає практично по всіх системах, включаючи авіаційні і морські. Є великий попит на наші неатомні підводні човни. У нас активно йдуть НДДКР по воздухонезавісімим установкам для підводних човнів. Це новий тренд. Не скажу, що ми в цьому попереду планети всієї, але ми дуже сильно просунулися.

– Попит на російську зброю виріс на тлі операції в Сирії?

– Усі бачать, що ми там застосовуємо, що у нас там літає, звідки літає. За кораблями з системами «Калібр» вже, можна сказати, черга.

– Уже є нові контракти на експорт ракет «Калібр»?

– Йдуть переговори. З ким – не скажу. Всі великі морські держави відразу зрозуміли, що це таке.

– На якому етапі контракт на поставку С-300 Ірану?

– Контракт вже реалізується. По ньому йдуть платежі. Ми чітко дотримуємося процедури контракту. Іран допрацьовує свої нюанси, ми – свої. Перша партія комплексу готова. Зараз йдуть технічні процедури.

– Іран збирається обмежитися тільки цим контрактом або він зацікавлений в більшій кількості комплексів С-300?

– Іран робить заявку на нові комплекси. Але це предмет переговорів.

– У Москві зовсім недавно відбулися переговори з міністром оборони Ірану. Як ви оцінюєте їх підсумки?

– Дійсно, все дуже уважно стежили за цим візитом. Іран – дуже серйозний гравець, якщо говорити про військово-технічне та регіональне співробітництво.Ситуація змінилася – санкції проти Ірану зняті. До 2020 року під обмеженнями постачання Ірану ряду типів озброєнь.

Можливості поставок існують, але через схвалення з лінії Радбезу ООН. Західні колеги замовчують те, що ніяких прямих заборон на співпрацю з Іраном в галузі ВТС, які існували в пору вже «канув в лету» режиму санкції, більше немає. Наприклад, це стосується поставок в Іран озброєнь по семи категоріях регістра ООН звичайних озброєнь (бойові танки, бойові броньовані машини, артилерійські системи великого калібру, бойові літаки, бойові вертольоти, військові кораблі, ракети і ракетні системи). Їх можна здійснювати, отримавши попередній дозвіл СБ ООН.

Навіть, якщо ми почнемо якусь процедуру, з’являться країни, які можуть все заблокувати. Ми цю ситуацію враховуємо. Якщо країни, що володіють в РБ ООН правом вето, скористаються можливістю заблокувати поставки, то їм в такому випадку доведеться пояснювати, чому вони перешкоджають реалізації законного права держави на самооборону, особливо в умовах боротьби з тероризмом в регіоні Близького Сходу.

Ми ведемо з Іраном серйозні переговори в рамках того, що дозволено. Це оборонні системи. Яскравий приклад – комплекс С-300.

Іран – наш дуже великий партнер, у нього дуже великі потреби практично по всіх системах озброєнь. Дуже багато вимагає заміни, і Іран на це налаштований.

Іран розраховує на повне скасування обмежень, ми також вважаємо, що це станеться, і готуємося до цього потенційному співпраці. Для нас це важливий потенційний замовник. До речі, що зберігаються обмеження можуть бути скасовані і раніше 2020 року, якщо МАГАТЕ підтвердить виключно мирний характер іранської ядерної програми. Розраховуємо, що Тегеран проявить необхідний для цього рівень співпраці з Агентством.

Іран вже сьогодні говорить на наших двосторонніх переговорах про модель, за якою ми працюємо в Індії. Ви знаєте, є принцип прем’єра Моді «Роби в Індії». Іранці кажуть саме про таких формах співробітництва. Ми сьогодні і це обговорюємо.

– І які заводи ми готові побудувати в Ірані?

– Це поки тільки на рівні обговорення. Зараз ми можемо працювати тільки по тим системам озброєнь, поставка яких дозволена. Сказати, що завтра або післязавтра ми почнемо щось будувати в Ірані, ми не можемо.

У Ірану великий парк важкої техніки – танки, бронетранспортери. Може бути розмова про щось в цій сфері, але це розмова майбутнього.

– Коли почнеться поставка в Китай новітніх російських систем ППО С-400 «Тріумф» і багатофункціональних винищувачів Су-35?

– Контракти в силі, вони діють.

З Китаєм у нас більш ніж тісну співпрацю, і воно розвивається по висхідній. Ми ведемо переговори про великих спільних проектах. Йдуть поставки готової техніки.

У минулому році був підписаний великий контракт по Су-35. Це найсучасніші літаки, сама просунута техніка.

Готується розробка, спільне виробництво, але яких систем – поки говорити не буду.

Китай і Індія – наші партнери номер один.

– На якій стадії постачання Іраку вертольотів, літаків, вогнеметних систем, систем «Град» і гаубиць?

– Контракти підписані і по вертольотах, і по «панцир», і по іншим системам.

Я не стежу денно і нощно за виконанням кожного контракту. Коли проблема виникне, я повинен включитися, зібрати колег, запитати. Зараз ніяких проблем з виконанням контрактів немає.

– Як у нас розвивається ВТС з Єгиптом?

– Розвивається. У нас дуже тісні зв’язки. У минулому році були підписані досить великі контракти по літаках «МіГ».

Поки у нас є контракти по літаках і системам ППО «Антей». Але переговори йдуть і за багатьма іншими напрямами.

– Єгипет не має наміру купити у нас вертольоти, які були призначені для «Містралів»?

– Єгипетська сторона поки не проявила зацікавленості в цих вертольотах. Якщо така заявка надійде, ми її розглянемо.

– А як з Саудівською Аравією?

– Саудівська Аравія слідом за Арабськими Еміратами активно заявляє про інтерес працювати з нами. Переговори йдуть дуже активно. Подивимося, у що це виллється. Свого часу вже були розмови про великі проекти, але вони нічим не закінчилися. Зараз керівництво Саудівської Аравії заявляє, що наміри серйозні.

– З Туреччиною у нас згорнуто все ВТС?

– У нас були контракти, у нас були поставки і стрілецького озброєння, і артилерійських систем. Природно, зараз поставки і всі контракти, включаючи сервісні, припинені. Немає ні переговорів, ні контактів. Їх не буде до тих пір, поки ситуація не зміниться в тому ракурсі, про який говорив президент РФ.

– Як ви оцінюєте можливості розвивати ВТС із Сирією?

– У нас з Сирією, як і з іншими країнами регіону, були досить тісні контакти в галузі ВТС. Раніше в Сирію поставлялися системи ППО, авіаційна техніка, системи важкого озброєння, танки.

– Чи є шанс на відновлення ВТС з Лівією?

– Лівія – давній партнер Росії в галузі ВТС. На жаль, в даний час в цій країні зберігається складна військово-політична обстановка. Відносно Лівії діють санкції Ради безпеки ООН, будь-які поставки в цю країну продукції військового призначення повинні бути завчасно затверджені Комітетом РБ ООН з санкцій щодо Лівії.

Все це не дозволяє говорити про можливість відновлення найближчим часом повноцінного двостороннього ВТС. Ми готові повернутися до обговорення перспективних напрямів взаємодії після стабілізації ситуації в Лівії.

– Що ви думаєте про ринок Латинської Америки?

– В даний час АТ «Рособоронекспорт» і іншими суб’єктами ВТС проводиться планомірна маркетингова робота по просуванню до Латинської Америки російських озброєнь і військової техніки.

Традиційно головним партнером нашої країни в регіоні є Венесуела, куди в останні роки поставлено значну кількість різноманітної продукції військового призначення.

В даний час існують перспективи активізації військово-технічного співробітництва з іншими країнами, наприклад, Перу. Здійснено постачання окремих видів продукції військового призначення, йде опрацювання перспективних проектів.

Окремо зупинюся на вертолітному техніці. На сьогоднішній день найбільш активно російські вертольоти експлуатуються Венесуелою, Перу, Мексикою і Колумбією. Російськими організаціями проводиться активна робота зі створення вертолітних сервісно-технічних центрів в Венесуелі, Перу, Бразилії з їх дообладнанням до функціонування на регіональному рівні.

Наша вертолітна техніка широко затребувана в країнах латиноамериканського регіону завдяки її надійності та ефективності при експлуатації в різних кліматичних і географічних умовах. У зв’язку з цим ми розраховуємо на досягнення конкретних значних домовленостей.

Ми не обмежуємося поставками фінальних зразків озброєнь і військової техніки. В даний час активно опрацьовується питання про співпрацю в області передачі сучасних технологій і модернізації військової промисловості наших партнерів в регіоні. Розробляються і затверджуються довгострокові програми подібного співробітництва. Прикладом такої роботи є Куба, сподіваємося на розвиток такої співпраці з Аргентиною.

Ми приділяємо велику увагу роботі по виходу на ринки країн, які традиційно орієнтуються на інших експортерів озброєнь. Наша техніка цілком конкурентноспроможна.

Регіон Латинської Америки є одним з перспективних в плані експорту продукції російського ОПК, і відповідальні відомства і організації напружено працюють в даному напрямку. Значні перспективи для розширення взаємодії з країнами Латинської Америки є.

– Хто наш головний конкурент в сфері ВТС?

– У нас був, є і в середньостроковій перспективі залишиться один конкурент в цьому бізнесі – США. По всіх системах у них йдуть активні дослідні та конструкторські роботи.

Ми йдемо паралельно майже за всіма сучасними системами, які будуть працювати завтра і післязавтра, за новими видами і новим принципам озброєнь.

Європа відстає від США. Європейці допрацьовують і вдосконалюють свої системи. Франція – літаки. Німеччина і Франція – важкі озброєння. Таких великих проектів як у США, коли мова йде про розробку систем, заснованих на нових фізичних принципах, у них немає. Йдеться про лазерну зброю, гіперзвукових системах.

Ми не відстаємо, не сидимо і не чекаємо з моря погоди. У нас також йдуть активні розробки.

– Чи сильно вплинув на наші можливості в сфері ВТС розрив зв’язків з Україною?

– Безумовно, розрив кооперації з Україною помітний. Не скажу, що дуже серйозно, але він торкнувся, в основному, двох напрямків – виробництва двигунів для суднобудування і авіаційних двигунів. У нас подекуди виникли проблеми з виконанням контрактів, довелося цим активно займатися.

В принципі, ми цю проблему практично вирішили. Ми не стали повторювати те, що робила Україна, а стали робити краще. Протягом двох років ми цю проблему закриємо повністю.

А що буде з українською економікою – складно уявити. Ми з вами це побачимо протягом двох-трьох років. Всі розмови про те, що їх техніка буде затребувана – абсолютна маячня.

Ми знаємо країни, які відмовляються від контрактів з Україною, оскільки вона просто не може їх виконувати. Сьогодні ж нова ситуація – важливо не тільки поставити техніку, потрібна система сервісу, післягарантійного обслуговування. Ми розвиваємо величезну кількість сервісних центрів. Україна це робити не може.

Україна переходить на стандарти НАТО. Кому вони потрібні зі своєю технікою і своїми двигунами? Якийсь час вони щось можуть робити на замовлення ООН або африканських країн, де літають наші Мі-8. Українці демпінгують, пропонують нелегальні запчастини, аби отримати контракт.

У кожного з нас з Україною щось пов’язане. Шкода людей, яких українська влада буквально кинули напризволяще. Ми прекрасно знаємо, наприклад, підприємство «Мотор Січ», його керівництво, у них серйозні професіонали, грамотні люди.

– Як ви оцінюєте перспективи розвитку кооперації із західними партнерами в сфері спільної розробки зброї? Або після «Містралів» більше немає бажання?

– Ми реалізуємо ряд спільних проектів з іноземними партнерами, серед яких безперечні лідери – Індія і Китай. Така робота буде продовжена, ми впевнені, що Делі і Пекін нас не підведуть.

Що стосується країн Заходу, то останні два роки показали відсутність у деяких з них можливості здійснювати не тільки свою незалежну від Вашингтона зовнішню політику, а й взаємовигідне військово-технічне співробітництво.

Однак це не означає, що ми не готові до взаємодії. Якщо хтось висловить бажання локалізувати в Росії виробництво будь-якої продукції, в тому числі військового призначення, ми таку пропозицію розглянемо. І такі, сигнали, до речі, до нас надходять.

– Паради на Червоній площі в День Перемоги допомагають просуванню російської зброї?

– Фахівці і так знають, що ми виробляємо.

Наш основний гравець, АТ «Рособоронекспорт», бере участь практично у всіх великих виставках. Ми не просто привозимо і показуємо, наприклад, танк Т-90. Ми привозимо перспективні розробки, показуємо, куди йде наша технологія, що буде завтра і післязавтра. На цих виставках навпроти наших стендів стоять натовпу. Генерали і адмірали чекають в черзі, щоб ознайомитися з нашими розробками.

Ми нікого не збираємося лякати цими парадами. Парад – це емоційний верх. Це можливість показати наші успіхи не вузьких спеціалістів, а всій країні.

Categories: Головне

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *